Тепер ми помінялися місцями:
Ти там читаєш, а я тут пишу.
Присвяти один одному рядками -
Немов пориви літнього дощу...
Все наше спільне - це так сильно й щиро,
Немов життя пройшло єдиним ритмом.
Мій досвід і цинізм під твоїм впливом
Розсіюється як пісок за вітром.
Все те, що будувала я роками,
З тобою поряд стало неважливим...
Тримай мене надійними руками -
І нереальне стане враз можливим.
Та ким ти є і досі я не знаю...
Ти розрушитель чи творець нової долі?
Але єдиного я від душі бажаю -
Завжди й в усьому залишайсь собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2015
автор: Юлія Нечипоренко