Звернуло сонце на осінню стежку,
Птахи вже відпрацьовують політ,
А я не дам, аби безжальний лід
Забрав собі оце тепло безмежне.
Його гарненько підгодую цукром
І, розпашіле, в слоїки наллю
Варенням в колір сонця-янтарю,
Щоб потім гріти чай, і душу, й руки…
Минуть дощі, майне за обрій осінь,
Земля від смутку вдягнеться у сніг –
Замерзнуть-засумують куці дні…
І в мене літа так душа попросить…
В каміні жарко запалю багаття
Гарячим, щойно з осені, листком,
Тепло суниці розведу чайком
І буду смакувати… літнім щастям.
Червоним від морозу снігурам
Підкину трохи літепла калини
Й шепну: «Ви знали тільки нашу зиму,
Лишайтесь в літо! Будем раді Вам!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591263
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2015
автор: ptaha