Не сплю, чомусь…
Годинник відсилає
Ударами секунди в небуття
І дивний образ поруч виникає,
І так, як вчора, крутиться Земля.
Не сплю, чомусь…
Хоч майже все навколо
Заснуло вже й солодкі бачить сни.
Якийсь сигнал тривожний, незнайомий
Передає у мозок стусани.
Не сплю, чомусь…
Чекаю підсвідомо,
Коли в полон і тіло, і думки
Щось візьме потойбічно-невагоме
Й триматиме до ранку залюбки…
Не сплю, чомусь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2015
автор: L.S.