Я витягла з шафи крила,
заледве їх віднайшла,
бо знову така щаслива,
як в молодості була.
Вже,думалось,не згодяться -
навіщо вони мені?
А витерла пил - іскряться,
ще - сильні,ще - чарівні.
Тепер не ходжу - літаю,
внизу - і прірва,й мости...
Аж подих мені спирає
від взятої висоти.
Себе я не зупиняю,
аби лиш запал не згас...
...Літаю,бо знов кохаю,
й напевне,в останній раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: Любов Матузок