Соціальні не люди, а сітки з людей,

Ми  втрачаємо  зір  від  буденності    мрій,
Відміряючи  долю  баблом  і  сексизмом.
Соціальні  не  люди,  а  сітки  з  людей,
Перуть  в  зоні  комфорту  чужу  спідню  білизну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590914
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Tetyana_Shulga