Про Кам'янку

Для  екскурсії  -  краєзнавче.

На    Сколівщині    гарне    місце    є,    
Де    річка    водоспадом    виграє.
Звуть            Кам’янецьким    цей    водиці    спад.
Поглянути    на    нього    кожен    рад.

Із    шумом    бризки    скачуть    навсібіч.
Корисна    для    обличчя    є    ця    річ.
Мов    крем,    вологу    надає    лицю.
Довкола    запах    сосон,        ялівцю.

Є    джерело,    живильна    в    нім    вода.
До    неї    не    спиняється    хода.
На    смак    приємна,        вичистить    клітини.
Дорослий    може    пити    і    дитина.

На  три  й  півсотні    метрів    піднімись,
Візьми  оцю    в    Карпатських    горах      вись,
Тоді    ти    Мертве    озеро    уздриш.
Там    мох    росте,    фіалка    і    спориш.

Ув    озері    багато    сірководню.
Не    лізь,    а    то    провалишся    в    безодню.
Вода    холодна,    а    на    дні    –        болото.
Тут    просто    гарно,    можеш    зняти    фото.

Чом    Мертвим      цеє  озеро    зовуть?
Бо    в    ньому    навіть    риби    не    живуть.
Але    тонкою    цівкою    водичка
Стіка    з    озерця    в    Кам’янецьку  річку.

Повітря    чисте,    мов  слюда,    прозоре.
(Тому  є  довгожителі  у  горах!)
Ходи,    милуйся,    в    груди    набирай.
Це    ж  Україна,  наш  Карпатський    край.

І    страви,  справді,,  кожному  смакують!
Шашлик,    картоплю        ґазди    приготують.
Попробуй    –    свіже,    на    дровах    печене.
Посолене    у    міру    й    поперчене.

Настоянка    з    калгану,    меду,    перцю
Укріпить    тіло,    дух  позве    до        ґерцю.    
Звичайно,    треба    в  міру  це    приймати,
Щоб  користь,  а    не    шкоду  з  цього    мати.

У  Кам’янці  приємно      відпочити,
Пройтися    лісом,    в    річці    тіло    вмити.
Отож    даремно    часу    ви    не    гайте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590902
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)