Бачу я тебе в снах, у долинах просторих,
Бачу я у житах, у високій траві,
Бачу я у гаях і в лісах тебе бачу,
На дорогах Полісся і в горах Закарпаття,
Бачу в краплях дощу, ніби сльози твої,
І також в журавлях, як тривожно курличуть,
Ніби то ти до мене свій клич посилаєш...
Я б хотіла з тобою полинути в небо,
З висоти подивитись на Україну мою-
На широкі поля, на ліси, на озера,
На ставки і на ріки, і на гори твої,
Подивитись, де бились українці мої
За свою Україну, за землю свою,
Для своїх же нащадків її берегли.
Україно моя! Край широкий, безмежний,
І широкі поля, і земля-чорнозем.
Бережіть свою землю, свою рідную неньку,
Бережіть Україну, нащадки мої,
Не продайте її і на клапті не рвіть,
Бо їй так це болить!
Бережіть її так, як батьки берегли!
Настраждалась уже наша рідна земля...
І чужинці топтали нашу землю родючу,
Скільки воєн їй бідній було пережить,
Виживала вона разом з нашим народом,
І родили на ній і пшениці й жита,
Й годувала вона своїх українців,
Як та ненька годує своїх немовлят.
І в криницях, озерах, річках,
Завжди вода в них джерельна була,
Засмітили усе, забруднили
І здригається наша земля.
І дощем виливає свої сльози пекучі,
Захистить вона хоче себе від людей,
В ураганах кричить: "Пожалійте мене!"..
Що ви робите, люди?
Подивіться на землю, на природу свою
Полюбіть Україну, як вона вас любила,
Полюбіть її так, як дитину свою.
Бережіть свою землю і ліси, і озера,
Не засмічуйте воду і довкілля своє,
Не розмінюйте ви на багатства і втіху,
Не розмінюйте ви Землю-Неньку свою,
Бо це ваша колиска, і дітям і внукам,
Бережіть її так, щоб не страшно було,
́Що Земля може Вам відплатити за зло!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590847
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Бабушка Lida