уздовж і упоперек

присвячую  Юлії  Костюкевич

перейди  це  поле  уздовж  і  упоперек
шукаючи  серед  колосся  пшениці
своє  загублене  щастя
воно  десь  ховається  десь  дихає
налякане  не  менше  від  того
як  колись  його  злякалася  й  Ти
перейди  кажу  Тобі  його  уздовж  і  упоперек
поки  воно  не  втекло  далеко
поки  свіжі  його  сліди  -
Ти  ще  можеш  його  повернути
можеш  його  знайти

29  червня  2015  [09:45]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590800
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2015
автор: Віктор Шупер