А моя пташина рання
знає всі мої бажання
і без будь-яких прохань
ти моє серденько, мила,
наче свічку запалила.
Я палаю, ось поглянь.
Поки сонячно навколо,
поки місяць креслить коло,
мого серця не порань.
Я один, а ти єдина
мого серця половина
у трагедії прощань.
Я тебе щодня чекаю.
Як не бачу, то зітхаю.
Та не маю нарікань.
Так і ти, моя царице,
мого серця таємнице,
туманіти перестань.
Позови і я почую,
обніми – і оживу я,
а не віриш, то поглянь, –
Божа іскра ще іскриться,
промінь сонця веселиться
у зеніті сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: I.Teрен