Не судилося...Не судилося -
за життя не зустрілись ми.
Що я знаю про вас? Хотілося
вам на світі прожить людьми!
Та цього не могли пробачити:
як це - жити на повен зріст?!
Вас уже мені не побачити,
і між нами - лиш віршів міст.
Я -жива,а за вами - янголи
тріпотять о шести крилах...
...Переливаєтесь золотими яблуками
в недосяжних райських садах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: Любов Матузок