Давно-давно в обіймах нічних вулиць
Ішли удвох, лишаючи сліди.
Все мокре від дощу так свіжо-терпко чулось.
Так довго йшли не знаючи куди.
Рука в руці горіла, як в багатті.
Недовгий погляд – вже й не треба слів.
Вона і Він. Без грошей, а багаті.
Ідуть у світ без болю і жалів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: Метаморфоза