Держава компенсує мамі смерть
Єдиного, улюбленого сина,
Десь в Україні згинула дитина.
Подібними, забили морги вщерть.
Цій жінці, навіть, плакати не можна,
Бо сина в Україні "не було",
З частини відлучився у село,
Там бачила його собака кожна.
Чому помер?.. Раптово захворів,
Якась незнана, досі ще, хвороба.
Ось так… Була і… вже нема особи,
Не треба сліз і, зовсім зайвих, слів.
А мамі таки гроші не завадять…
Про кожну матір “дбає” президент,
В цей, для країни непростий, момент,
“Когда враги и спереди и сзади”…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590597
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.06.2015
автор: Патара