Дощ за вікном барабанить.
На небі не видно зірок...
Що ж так у серце ранить?
Що ж не покину думок?
Час вже лягати спати.
Час вже заснути давно...
Зранку знову вставати...
Думкам моїм все одно.
Сердце моє зтискають
Руки моїх же думок.
Коли у небі засяє -
Вони відійдуть в куток.
Тільки як ніч настане -
Думки повернуться знов.
Глянуть на мої рани
І далі точитимуть кров...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590507
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.06.2015
автор: Сашко