Мить

Неважливо,  де  ти  опинишся,
Неважливо,  де  спиниться  час.
Через  поштовх  душі  чи  за  примусом,
Коли  доля  цвіте  чи  озиміє,
Просто  мить  збережи  -  про  запас.

І  чи  ти  у  собі  задихнувся,
Чи  щасливий  від  мрій  оп'янів,
Маєш  погляд,  властивий  безумцеві,
Чи  заплутався  в  сенсах  презумпції,
Просто  мить  збережи  -  в  плині  днів.

Чи  ти  вранці  зустрів  чисте  небо,
Чи  дощами  життя  освятив,
Що  громи  -  наче  гімн,  гради  -  гербами,
А  за  прапор  -  лиш  гро́зи  і  темрява,
Просто  мить  збережи  -  в  морі  снів.


Будуть  ночі  та  дні,  коли  в  пам'яті,
Наче  в  полі,  немов  неприкаяні,
Проминатимуть  миті  -  обкрадені,
У  лахміттях,  такі  занехаяні,
І  проситимуть  в  тебе  подаяння...

Просто  мить  збережи  -  ще  незгаяну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590504
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2015
автор: Siya