Червоно мальви зацвіли біля вікна,
Старенька вишня похилилась біля хати.
Там матір молоду вкриває сивина,
Де пшениців поля виорюють гармати.
Ріллю вкладають за законами війни,
Сльозами росять,поливають кров'ю.
Де в борозди лягають соколи-сини,
Життя обірване,мов музика,струною.
І вічні зерна проростають,де синів
Хрести й могили,-не життя збирає.
Де кулі душі рвуть,як крила у млинів
Та буря,що безжалісно ламає.
І відцвітуть червоні мальви під вікном,
Густі тумани й морок ляжуть біля хати.
Війна приспала соколят тим вічним сном,
Їх не забуде Україна-рідна мати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2015
автор: Леся Утриско