Не спиті ще п'янкі медові трунки,
Ще серце прагне щастя і любові.
Бентежать душу ніжні поцілунки,
І фарби ваблять око кольорові.
Ще сонце височіє у зеніті,
Ще достигають щедрі врожаї.
Далеко у мереживній блакиті,
Співають гімн коханню солов'ї.
Плетуться й досі рими милозвучні,
Нанизуючи щирі почуття.
Думки й слова ще поки нерозлучні,
Ще є надія й віра в майбуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2015
автор: Тетяна Семенченко