Он бачиш, яблуня? Це я її садив,
Колись твої онуки тут стрибатимуть,
Й вона одна мі весняних садів
Тобі про мої сни розповідатиме
Рожевим димом вкриються гілки,
І попелом війни впадуть на землю,
Щоб прорости в мені через віки,
Щоб зрозумів ти я жив недаремно.
Цього річ сад мій рясно уродив –
Лелечі крила цвіт здіймають в небо
Он бачиш – яблуня? Це я її садив
І я її садив лише для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2015
автор: Кот Єльпітіфор