Напевно,як помру,потраплю я у пекло,
Мені за всі гріхи дадуть медаль.
Взійду на трон,почнеться бій запеклий,
Я стану смертю для усіх,нажаль.
Нажаль для вас,для всього покоління,
Мене влаштовує,як швидко плине час.
Від оболонки жінки залишилося одне лушпиння..
Тепер я Смерть,Смерть для усіх вас.
Чума,рак,ебола,туберкульоз,
Грип,СНІД - це неважке завдання.
Все це я не сприймаю вже всерйоз,
Для цього треба лиш моє бажання.
У муках душі людства будуть жити,
Ну,жити..Як?Життям це не назвеш!
Будуть благання,сльози,жалісливі крики,
Страждання їхньому не буде меж!
І вічність або кілька буде це тривати,
Мої союзники спокон-віків - Диявол,Сатана.
Вони не змушують тут жодного чекати,
І рушать долі людства,їх серця.
Це - пекло,це - життя,вже після смерті,
З ним не зрівняється ніякий рай!
Молитви - просто сторінки старі,затерті,
Мене це все влаштовує і вас також,нехай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2015
автор: Alyaska