Насправді - я люблю життя.
Ви вірите мені чи ні?
Тонке безладне каяття
Лишає ночі у вогні.
Записки - невдалий винахід.
Марні кадри повторів!
Олов'яний солдатик вистояв
Всупереч грі акторів.
Я люблю це життя примарне
Намарне і нанівець.
Розуміючи сни аномальні
Фатально втрачаю терпець!
Вже не думаю про сигарети,
Планети і кораблі.
Де музиканти і де ж це поети
Комет моїх втрачених днів?
100% кохання до Світу
І нуль до себе з причини -
Строфи писало несамовито
Погане минуле людини:
Суб'єкт невимовного щастя,
Лірик поганої вдачі,
Бунтар без тату на зап'ясті
І джентльмен удачі.
Імен чимало придумано,
Перекопано прірву листів.
Ідеали собі надумали
Сукні пафосно-марних слів.
Моя ліра пронизливо виє
Від тиску календаря...
І якщо Мистецтво жиє -
Житиму,власне, і я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590192
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2015
автор: Ілона Павленко