[i]Секрет доброго правління: правитель нехай буде правителем, підданий — підданим, батько — батьком, а син — сином.
Конфуцій[/i]
Празник, люди добрі – Конституція.
Світлий день краси народовладдя.
Тільки пульс у скроні кволо буцяє,
А очима нишпорим приладдя.
Ой, не йдеться маршем попід стягами,
На город потягне всякий ноги.
Проведемо в моркві бундестага ми –
Неймовірно буйні діалоги.
Буцім влада душить і не жалує,
Виростають ціни у свавіллі.
Слава Богу копійок на сало є,
Розум ще ховається в підпіллі.
Винуваті всі у болях-капостях
Ті, хто не вдягають вишиванки,
Бо не тямлять толку в наших якостях,
Не носили прадідів кайданки.
Що самі для величі з законами
Ми зробили кожен й поодинці?
Слини наплювалося галонами
На безсилля волі аж по вінця.
Празник, мої рідні – Конституція.
– Хто є сином – сином нехай буде… –
Пригадаймо мудрості Конфуція,
І ЛЮДЬМИ лишаймося усюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589988
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.06.2015
автор: Нея