Колись слова,
А тепер – молитва.
У людини два крила.
У людини два обличчя.
І в цьому неповторність її буття:
Бажання співати, за хмари думкою сягати,
Радість дарувати;
Часом пристрастям слугувати,
Втішати своє Я.
Стукають спогади у двері майбуття…
У минулому воскресне життя, –
Знову пірнаєш у річку каяття.
По-новому нести покуту страждання
І відчуття оновлення
Живодайних джерел ДУШІ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2015
автор: Міла Перлина