Скажи мені, будь ласка, дядя Вова,
Чому мiй папа бiльше не прийде?
Чому його спокiйну, тиху мову
Я не почую бiльше вже нiде?
Ось знов сильніша стала Україна
На одного героя (забагато!),
Та ще одна звичайная дитина
Чомусь навiк залишилась без тата.
Він обіцяв - поїдемо на море,
Я бачу увi сні його щоночi.
Та мама захворiла дуже з горя,
I я без тата їхати не хочу.
Вiн говорив про те, що ти поганий,
Що захистить завжди мене, маленьку,
Що вiд людей не буде тобі шани
Іди з землі моєї вже скоренько.
Вiн був красивий, гарний i не старий
I в нього було так багато сили.
Вiн грав нам з мамой часто на гітарi.
Скажiть, навiщо ви його убили?
Тепер у папи новий дiм є - небо.
Вiн буде захищати мене з нього.
Хай буде там у папи все, що треба!
Я кожну нiч про це благаю Бога.
Такi от в мене справи, дядя Вова,
Завжди зi мною татова свiтлина.
Та має гарну силу теє слово,
Яким тебе щодня кляне дитина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589861
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.06.2015
автор: Макс