Музика Віктора Охріменка
Вже стільки сходжено стежками
і бездоріжжями життя...
Як хвиль у морі, так між нами
любові, болю й каяття...
Пр:
Роки, мов птахи, пролітають,
до хмар зросла твоя верба...
На осінь літо повертає,
та серце обмина журба,
бо руку я твою тримаю
і поки разом ти і я.
Торкаєш ти моє волосся –
і шумовинням в серці кров...
Налитим, визрілим колоссям
хвилюється іще любов.
Пр:
Без тебе тягнуться години
і зміст життя втрачає нить...
Щомить до тебе серцем лину,
і голос трепетно бринить...
Ховаю в серці, як перлину,
любові кожну світлу мить...
25.06.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: Світлана Моренець