Життя... Так швидкоплинне і коротке,
Що треба встигнути проїхати вперед.
Життя... Воно неначе благородне,
Але так хочеться закутатись у плед...
Так хочеться від нього щирість почерпнути.
Та часто кидає з жоростокістю об лід...
Підводні течії ніяк не оминути -
Таке воно напевно сотні літ...
А так всіх хочеш тихо обійняти,
Зійтися в дії для суспільного добра...
Та вороги продовжують сміятись...
І точиться в запеклості війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589547
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.06.2015
автор: Андрій Яремко-Ярий