Моє рідне село, хоч рідні вже не має,
Хай будиночок наш став для мене чужим,
І ніхто там давно вже мене не чекає,
Та до болю там все залишилось моїм...
Там дитинства мого загубились стежинки,
І ніколи - ніколи іх мені не знайти,
В синім небі пливуть білосніжні хмаринки,
У далекі, незнані, загадкові світи.
А здавалось' що все буде вічно, назавжди,
Теплий затишок дому, де чекають батьки,
І в'юнкий виноград і квітучі троянди,
Найяскравіші в світі в ріднім небі зірки...
Моє рідне село, як я хочу до тебе,
Та нічого в житті я не зможу змінить,
Пам'ятаю тебе, твою землю і небо
І всіх рідних, хто жив там, буду вічно любить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2015
автор: LubovShemet