Коли немає того, що хотів,
То якось інше все втрачає колір –
Не тішить серце співанка птахів,
Не гріє око соняшник у полі.
Коли для крил не вистачає сил,
Коли у жароту морозить душу –
Тьмяніє сяйво глянцевих світил,
Усе довкола тебе, наче з плюшу.
Коли в нутрі приборкано вогонь,
Лишилось тільки сіре попелище,
Так хочеться хоч доторку долонь.
Але довкруж холодний вітер свище.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)