МАТЕРИНСЬКА МОВА
Бурхлива, як життя, ти, рідна мово,
Зовеш і мелодійністю чаруєш.
Немов метелик, на вогонь лечу я
В гарячі і палкі обійми слова.
Від тебе вже не можу відірватись, –
Сильнішої від тебе не існує…
Моє ти серце, кров, яка вирує,
Аби клітинку кожну напувати.
Без слова неможливе існування.
Із перших днів буття явилось слово,
А з нього народилась рідна мова,
І це не просто засіб спілкування.
Вона – душа народу, чиста й мудра,
Жива, як люди, що її створили,
Це – пісня мами, перший крик дитини,
Історія, традиції, культура.
О мово, багатостраждальна мово!
Яких лихих годин ти зазнавала,
Твоїх співців у тюрмах катували, –
Народ, закоханий у рідне слово.
Немов весна, щораз встає в обнові,
Квітує і не вмре уже ніколи, –
Не стихне, не зів’яне у покорі
Моя кохана материнська мова!
Не згасне хай повік вогонь любові,
І щастя, й гордості, що є ще люди
І той народ, що не посмів забути
Красу співучої своєї мови.
09.08.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589219
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2015
автор: Martsin Slavo