Дока нє…

...Чи    ж  оте  це,
 моє  щасця,
промайнуло  кицею?
Здобиччю  зробилось,
 трясці,
огидного  гицеля.
А  ті    з  нього,
 догхантери,
сім  хутер  злупили,
за  два  літра,
 та  ще  кварту,
кушніру  пропили...
...  Позавчора  упізнав  я
 одне  із  хутеров,
на  манто  твоєму,
 люба  -
поряд  з  кавалєров...
А  вучора,  враз,    побачи,
шкірко  номер  двоє  -
обнімалися
два  мачо,
за  шапкой  сховоє...
А  сьогодні  -  треті
 хутро
вгледів  я  на  леді.
Окружна,  
 ти  -    з  Камасутро,
а  я  -  на  мапєді...
...  Ще  чатирі,
щасті  шкірі...
Завтра,  та  позавтра,
залишилося,  
боюсі,
стріти
 бронтозавтра...
...Тож  котів
 тримайте  вдома  -  
гицелі  лютують!
Щастя    ж,  
 те  -  жиє
 у  всьому...
Дока
 нє
 згвальтують...

22  chervinja  2015  roky

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588962
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Микола Шевченко