Тих, кого люблять, не лишають під дощем

Зігрій  мене  собою  і  вогнем  
Запаленого  ввечері  каміну
Без  тебе  тіло  так  миттєво  стине
Здавалося,   що  вчора  не  мине...  
Візьми  мене  до  себе  на  плече
Так  швидко  час  стікає  крізь  долоні
І  ми  живем  в  любові  у  полоні  
У  полум'ї  розжарених  ночей  
Спини  мене  на  виході  з  плащем  
Не  відпускай  на  вулицю  у  зливу
Давай  залишимось...ми  будем  сильні  
Тих,  кого  люблять  не  лишають  під  дощем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: Rika Markus