А.Ахматова "Любовь"
То змейкой, свернувшись клубком,
У самого сердца колдует,
То целые дни голубком
На белом окошке воркует,
То в инее ярком блеснет,
Почудится в дреме левкоя...
Но верно и тайно ведет
От радости и от покоя.
Умеет так сладко рыдать
В молитве тоскующей скрипки,
И страшно ее угадать
В еще незнакомой улыбке.
Кохання
Мов вужик, згорнувшись клубком,
Під самим серденьком чаклує,
Чи протягом дня голубком
На білім віконці воркує,
Яскраво на сонці блисне,
Примариться в чарах левкою,
Та тайно і вірно веде
Від радості і від спокою.
Так прикро може ридати
В солодких мотивах на скрипці,
І лячно його вгадати
В незвіданій досі усмішці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: kostyanika