Болить мені, так серденько болить,
За те, що досі, коється в країні.
Коли погляну кров моя кипить,
Керують нами виродки і свині.
О Боже, скільки можна ще терпіть,
Худобу скільки можна обирати.
Чи не пора вкраїнцям зрозуміть,
Що нас імєют… юдо – демократи.
Душа моя, у сутінках, в труні,
Незгоєна, скалічена ганьбою.
При владі й досі вихрести одні,
Тому брати, не маю я спокою..!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: Дід Миколай