*

Не  вимагай  від  мене  слів,
Вони  не  мають  значення  для  мене.
Якби  побільше  всіх  тих  снів,
В  яких  я  пізнаю  усе  про  тебе.
Я  дізнаюсь  все  по  очах
Лише  у  них  ще  правда  залишилась.
Я  плутаюся  в  почуттях  –  
Мене  нема  –  я  закінчилась.
Зараз  я  у  просторі,  літаю,
А  потім  несподівано  з’явлюсь.
Не  треба  слів,  благаю!
Я  так  швидко  в  них  гублюсь.
Сама  не  знаю  я  чому
Довіряюся  твоїм  словам.
Все.  Знову  в  простір.  Я  лечу.
Себе  нікому  не  віддам!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58872
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.02.2008
автор: Лёсик