Дощить без міри, по дорозі пливуть каламуті,
Червень надворі, немає тут дива по суті.
Та небо заслали темні ті хмари зловіще,
Нащо питати не треба – гроза ця навіщо
На сході війна, знову блискає тими громами,
Сумними очами синів зачекалися мами.
Жінка на мужа, сестричка чекає на брата,
Діти – сирітки уже не діждалися тата.
Включаю, вслухаюся знову у вісті зі сходу,
Знову приносять новини цю кляту погоду.
І знову вкотре, будь не ладно – будь то проклято,
Знову на Сході невинних смертей забагато
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588627
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 20.06.2015
автор: Василь Надвірнянський