У кожної людини має бути своя гавань, пристанище душі, де б та могла очиститись, відпочити, набратись нових сил, храм беззастережної відданості та любові, торкнувшись котрої, душа сповнялась би теплом і інерційно віддавала б своє.
Циклічність кругообігу - потенційний вимір добра, прагнення його домінантності
над темними проявами людської сутності, яка, в часи випробувань, особливо гостро постає перед нами, де паростки зла, якщо їх не виполоти, стають розлогим кореневищем.
19.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2015
автор: Валентина Ланевич