Я бачила як ангел покидав
мою спустошену і бідну душу
сльозинкою мов крапелька дощу.
Я вже без нього доживати мушу.
А він не оглядаючись летів,
спішив кудись,бо виконав завдання.
Дожила я до старості із ним,
тепер одна ідти буду навмання.
Не були друзями ми з ангелом ніколи.
Як нагороду долю не сприймала.
А він журливо голову схиляв,
бо всі мої надії були марні.
Змінити щось в житті або забути
той біль душі,що полум"ям горів.
Мені його сльозами не залити.
Та ангел не поміг-він не схотів.
Прощай,мій ангеле.Хоч ти уже не мій.
Чужий,далекий,вільний птах в польоті.
Мене покинув.Нащо тобі біль
коли ти можеш так літать високо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588423
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2015
автор: кацмазонка