Росте низенька вишня біля двору,
І хто проходить ягідку щипне.
А тим рукам,які плекають флору,
Слова подяки дехто з них сипне.
І я радію,свідком є Всевишній.
В моїй душі співають соловʼї.
Бо то ж мої зростили руки вишню,
На радість людям я садив її.
Зривайте,люди,вишні сміливіше.
Вам на добро усе,що я роблю.
Хай буде згадка вам про мене найдобріша.
Хай буде так,бо я людей люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2015
автор: Микола Холодов