Я пам"ятаю ,як ми зустрілися з тобою
Був легкий холод і пахло весною
Так,це була весна,я точно пам"ятаю..
Мурашки пробігають по тілу,коли тебе я згадаю
Я гуляла вечором в полі одна
І силует,твій,побачила я
Спочатку,ти здався мені нахабою,
але твоя усмішка мене звабила.
Ти підійшов і спитав мене,чи заблукала,
А я ніжно посміхнулася і у відповідь нічого не сказала...
Я не спала ночами ,тебе відчувала
Дивно?-Ні,я просто у тебе закохалась.
Напевно,ви скажете,невже все так швидко?
Так,я просто вперше закохалась,аж самій гидко.
Тепер я знаю ,що таке відчувати метеликів в животі..
Ніби ти пливеш за течією і тонеш у воді.
Але ж ти,напевно,мене не пам"ятаєш?
І нашу зустріч навіть не згадаєш...
Байдуже,що,ймовірно,любов була не взаємна
Моєї любові вистачить на двох,це цілком таємно..
Я не прошу,щоб ти мене покохав,
Але я хочу,щоб у думках ти мене не покидав.
Знаєш,я не думала,що ми зустрінемось знову
Це,напевно,подарунок долі-ось ця наша Love story.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588239
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.06.2015
автор: #Людмила