Я за Вас відболю, відживу, відкурличу,
Відвоюю усе у землі і небес..
Для бабусь й дідусів зірку з неба позичу,
Найрідніші мої, моє чудо з чудес.
Снігом скроні старечі присипало літом,
Зморшки з'явились на високом чолі.
Хоч роки, мов птахи, у ввись полетіли,
У душі Ви будете завжди молоді.
Скільки руки ці рідні роботи пізнали,
Скільки болю побачили очі німі..
Жити з любов'ю мене Ви навчали
І за це я Вам дякую, милі мої.
Увесь час у серці своєму мрію лілею,
В Бога прошу лиш одного: ''Живіть!''
Для Вас шлях земний проложу над землею,
Тільки от де, Ви мені покажіть?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588234
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.06.2015
автор: Victoria Ulynets