Кажуть їй було тісно
Задихалась у новобудов кімнатах
То ж вона навмисно покинула
Розжарене спекою місто
Хтось бачив як вона
Під дахом чужим марила
Будувала грандіозні плани
Про вічність
Про космос
Омріяні кіноекрани
Хтось ніби чув як вона
У високій вологій траві
Вдивляючись у зоряний атлас
Вимолювала кольорові сни
Вона у богом забутій місцині
Що не знайдеш на картах
І жодна дорога сюди не верне
Сивобородий хронос тут не при владі
Здається все безкінечністю
При такому розкладі
Що миттєвістю гине
Розриваючи током наді
Гадають вже не повернеться
Не виміняє ці розковані днини
На бетоні стіни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588115
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2015
автор: Анна Крисальна