Я вийду із зони комфорту, відкину усі стандарти,
Проїду свою зупинку, навмисно закрию карти.
Я буду мінятись із часом, ставати на край дороги.
Я буду кричати: «досить», і йтиму до перемоги.
Я буду сама собою, в пориві натхнення сліпого,
Та буду я не одною, бо дружба назавжди зі мною.
Ми будемо разом сміятись, та плакати не поодинці:
Ми ж не спіткнемось, на першій проблемній сходинці.
І знаєш, я буду рада, щаслива по-справжньому буду,
І разом з тобою, Ліда, я новий досвід здобуду!
Я дякую надзвичайно, бо поруч ти – рідна людина…
Пам’ятай, люблю тебе дуже, твоя подружка Христина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2015
автор: Hrystyna