І
Лежить степ широкий,
Тихо вітер віє,
В небі орел літає,
Трава зеленіє.
Я біжу по степу,
Чорний кінь за мною.
Ми біжим обоє на
Криваве поле бою.
Вода б’ється в берег,
Ніжно шепчуть трави,
Скакає кінь степом
З чорної заграви.
Що мене чекає?
Помста, насолода,
Смерть, життя чи просто
Лагідна природа?
Чорний кінь скакає,
Я чекаю бою,
Золотеє сонце
Манить за собою.
Ось піднявся меч мій,
Розітнув повітря
Й полилася річка
Чистої блакиті.
ІІ
Темної ночі
Чорну троянду
В руках тримає.
Скоро прийде кінець
Її веселим пісням.
Скоро вже в битві
Вона поляже
І закінчиться її життя.
Темної ночі.
Тихо співає ще
свою пісню богиня
земна, і кричить,
як відьма чорна
у тихому листі
шукає зілля вночі.
Щось скрикнуло тихо
Й вона з’явилась:
Та чорна відьма,
Що має забрати
Її життя, вона
Спохватилась і вже
Поринула у забуття.
Темної ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588071
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2015
автор: Ксенія Валері