Молитися – до денця віри,
До крапель поту на чолі,
Так, щоб вогонь торкнувся шкіри,
Щоб сльози - сіллю к землі
За край, що Богом тобі даний
Від річки Тиси до Дніпра.
Тиснути, щоб душевні крани
Відкрились цівками добра.
Молитись часто, до знемоги,
Щоб цвіт любові розпустить,
До фінішу, до перемоги
Над словом «вмерти» слова «жить».
16.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)