Яка чарівна ти на вроду
Я пам’ятаю ту нагоду
І все в душі моїй палає
Твій погляд сонцем ніччю сяє
Приспів :
Тебе обняти я так мрію
Й поцілувати у чоло
Та із-за сорому надію
За темні хмари занесло
Я не зважав на ту погоду
І все шукав в собі я згоду
Хоча б вже краєчком очей
Тебе зустріли серед ночей
Пр.
Незнана буря у душі
Коли побачу у ночі
Тебе таку чарівну й милу
Що ледве стримую я силу
Пр.
Мої надії все літають
Я мрію лише про тебе
І з жалем всі вони зітхають
Коли я стримую себе
Пр.
Сьогодні ніччю у вісні
Мені здалося що ми одні
Я сором свій запив сльозою
Й поцілувався із тобою
Пр.
Проснувсь , а сорому немає
На дворі сонце – все світає
І коло себе , я на ліжку
Побачив губ твоїх усмішку
Пр.
Тебе обняти я так мріяв
І це до мене все прийшло
Так не втрачай свою надію
Щоб все насправді так було
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58799
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.02.2008
автор: Vadik