Я знаю що на світі
Є люди золоті
Вони прості є хлопці
Або зовсім круті
Але для мене має
Лише моя вага
І кожен із вас знає
Що я – бродяга Пр.
Я бродяга – я бродяга
Все життя ходжу тут все
Запитаєш я розкажу
Я розкажу – геть усе
Я бродяга – я бродяга
Я усюди й серед всіх
І моя душа страждає
Бо бродити – це мій гріх
Я бродяга – я бродяга
Отаке моє життя
Побродить навколо світу -
Це і є моє буття
Я блукав уже чи мало
І ходив серед людей
Було так , що попадало
Із-за каверзних ідей
Але волю не закинеш
І не спиниш земну тягу
Знову в даличинь ти линеш
Лиш тому що ти Бродяга
(Пр.) І не можу – я вже бути
І одному й тому місті
Знов іду і знов шукаю
Я новенькі в світі вісті
І не можу зупинитись
Мов закляття злого мага
Я від світа хочу скритись
Я ж в душі – Бродяга
(Пр.)
І так буду я бродити
Якщо хочеш знати
Волю знов сою будити
Грати всі ламати
І так буде – буде вічно
Доки всю наснагу
Доки сонце у горі
Світить на – Бродягу
(Пр.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58797
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.02.2008
автор: Vadik