Душа – сопілка тиха,
У кого – барабан,
Який ще ніхто
В руках не трима.
Освяти і збережи,
Великий Боже!
Хто зна:
У які лабети попаде.
*** ***
Осінь золотоволоса
Нанесла фарби на ліси.
Вона їх розвела в росі.
Все суєтне згоріло в бурштиновій прикрасі.
Відразу вирина осені окраса,
Як ілюзорна й химерна мрія.
*** ***
Жовтогарячий ранок
Заплітає коси травам,
Вмиває прозорими крихтами
Роси.
Сьогодні буде краще,
Ніж учора,
Бо сонце Боже усміхається мені.
*** ***
Душа – це вулик,
У котрий бджоли
Приносять
Золото краси,
Будуючи з нього
Дух людський.
Душа – це
Вулик Золотий!
*** ***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587964
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2015
автор: Міла Перлина