КУМ З КУМОЮ.

Ой  жили  мої  куми
в  чималенькій  хаті,
вдвох  жили  мов  королі,
у  одній  кімнаті.
Та  ще  п'ять  дітей  і  троє
від  другої  мами,
мати  з  батьком,
теща  з  тестем,
та  тітки  з  дядьками.
Та  корова  із  телятком,
ще  й  індик  пихатий,
лише  пес  гарчав  надворі
бо  не  вліз  до  хати.
Вечір.  Христя  і  Хома
комарів  ганяють,
по  куткам  ''палат''кума
й  кум  відпочивають.
Кум  кричить:
-Футбол  включіть!
Тесть  допомагає.
Теща  каже:  
-К  чорту  йдіть,
все  одно  програє.
-Серіал!-кума  кричить
дужче  за  індика.
-За  кіном  до  клубу  йдіть,-
кум  на  неї  шика.
А  кума  йому  на  вухо
про  те  видовище:
-Як  не  включиш  не  полізу
вночі  на  горище.
-Ну  як  так,то  світло  в  хаті
зовсім  виключаєм,
бо  цей  ящик  навпіл  ми  
не  перепиляєм.
Бо  бюджет  наш  не  гумовий,
і  не  більший  хати,
усім  родичам  відбій
бо  лягаєм  спати.
І  поснули,захропли,
й  сниться  їм  дорога,
на  самісінькеє  небо,
до  Господа  Бога.
Вся  громада  підійшла
до  самої  брами,
раптом  лемінт,  
Бог  лютує  й
тупає  ногами.
Кричить  він  на  Миколая:
-Де  мішки  із  градом
-Та  ій-богу  клав  у  раю,
мабуть  вкрали  садом.
Як  би  ж,Боже,не  жили
в  раю  як  в  колгоспі,
то  ті  клунки  б  не  змели,
як  всю  їжу  гості.
Краще,Боже,запитай,
браму  хто  відкрив,
та  напхалось  повен  рай
звідкілясь  старців.
Та  киває  на  Петра,
що  на  службі  спав:
-Таких  петрів  гнать  пора,
щоб  не  випивав.
-Як  не  пить,-Петро  вола,-  
коли  всім  дають,
а  на  небі  крім  козла
всі  горілку  п,ють.
-А  за  що  ж  ти  п'єш  її,
коли  за  півроку
в  банки"Божої  сім'ї"
не  несуть  оброку.
Або  може  щось  крадеш,
поки  наодинці,
може  небо  продаєш
по  одній  хмаринці.
-Фірма"Небо"не  базар,-
Петя  відповів.
-На  землі  дають  хабар,
в  небі  й  поготів.
Протоптали  через  гай,
цілий  день  тиняються,
от  тому  ворота  в  рай
і  не  зачиняються.
Бог  від  злості  почорнів,
й  німб  в  долонях  стиснув,
громом  з  неба  загримів,
й  блискавкою  блиснув.
Божий  гнів  святих  отців
все  живе  почуло,
і  сім'ю,мов  горобців,
з  неба  вітром  здуло.
Поки  чубились  старці
родичі  додолу,
та  як  хряпнулися  всі
пиками  до  полу.
Чуби  мокрі  витирали
та  не  дощ,а  піт,
мов  би  цілу  ніч  пірнали
у  святий  окріп.
Подивились  в  вікна,бачать,
божий  гнів  затих,
бо  як  дощ  іде  то  значить
чеше  бог  святих.
Краще  вже  вишестоящим
і  не  заважати
може  легше  буде  й  нам
простим  проживати.
І  тепер  чекають  мовчки,
якщо  дощ  з  грозою,
тітка,дядько,сини,дочки,
й  навіть  кум  з  кумою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587794
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 16.06.2015
автор: volodymyr