Порятуйте! В мене – нежить…
Час коханню не належить –
Пнуться в мозок через вени
З депутатів алергени.
Ніби вірусна зараза
Ниць кладе народ відразу,
Тільки ввімкнеш телевізор –
Линуть вірусів репризи.
І немає розуміння,
Як ростити покоління
У прострації довбехи,
Де панують злісні бре́хні.
Чхають: діти, тата, мами
На всі шокові програми,
Й просять Бога вельми дзвінко
Відвернути набряк Квінке.
Душать-душать алергени,
Не поможуть достеменно
Безвідмовності рецепти –
Перевиборчі адепти.
Бо проблема не медична –
А скоріш арифметична:
Сума не юртує планку
Від міграції доданків.
Порятуйте! В мене – нежить…
Гроші рідним не належать:
Мушу нести за квартплату
Освітянську всю зарплату...
Алергія процвітає,
Їй в державі, буцім в Раї…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587791
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Нея