Це просто ніч. Ось - незліченні зорі…
Мандрую я в безмежний простір мрій.
Моя душа зцілись вже від болю –
Живу у світі віри та надій.
Хтось руйнував. А хтось - не зупинився
І з попелу відроджував ЖИТТЯ…
І Бог почув. І Милістю Свою
Прийняв моє відверте каяття…
Ціную кожну мить і кожний подих,
Був програний лиш бій, а не війна…
Я дякую всім тим, хто до сьогодні
Вдихає в мої мрії почуття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587504
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2015
автор: Мила Ролланд