Тату



Не  казала  тобі,  що  люблю,
Не  тримала  міцно  за  плечі..
Тепер  все  у  сльозах  утоплю,
Повертайся,  татку,  кидай  оті  речі.

Лист  за  листом  зрива  із  стіни.
Я  чекаю  зустрічі  нашої  знову..
Біля  дому  видніє  гніздо.  Ластівки,
Як  і  я,  чекають  твоєї  розмови..

Не  казала  тобі,  що  люблю,
Не  змогла  обійняти  щиріше..
І  тепер  я  у  долі  ли́ше  молю,
Щоб  тебе  повернула  скоріше..

Мені  страшно  глянути  в  очі  твої,
Хоча  ''твої''  не  бояться  нічого..
Я  пишаюсь,  татусю,  й  пишалась  всі  дні
І  тебе  не  віддам  я  нікому..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587369
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 14.06.2015
автор: Victoria Ulynets