Чи то спека так діє-
Та я вже ніколи не стану під прапор-
В плямах бруду я більше не бачу надій
Тисне час і в руках моїх
Стане ще важчим цей камінь
Я не хочу лишити його для нових поколіннь
Так я бачив всіх тих
Хто стояв на порозі у дива
Я в очах їхніх бачив одне лиш криваве ярмо
Хто ходив по воді
Той не знав те що то була крига
І з цілющих джерел протікає ще досі вино
Я крізь гори колес
Що придумали вчора ми знову
Біг на зустріч собі із землею рівняючи тінь
І стомившись як завжди
я знов повертався додому
Засинав щоб не чути як всесвіт шумів
Чи то спека так діє
Чи холод тримає за руки
Спи кохана лишаючи думи для дум
Спи кохання моє
Більш ніхто не вкраде твою душу
Я не поруч але я це ти-я твій сум
На перехресті нездійсненних мрій
Не стій один
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587326
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2015
автор: Сергій Риба